… З «ПРИВАТНОЇ КОЛЕКЦІЇ»

  Cерія книг «Приватна колекція», що виходить у львівському видавництві «Піраміда», поповнилася ще одним виданням. Це збірка есеїв фінської  шведськомовної журналістки Анни –Лєни Лаурен «У них щось негаразд з головою, у тих росіян». Вона вже давно працює у Росії кореспондентом фінських засобів масової інформації ( газет, радіо- і телеканалів).

  На сторінках книги авторка виклала своє бачення Росії  за останні десять років свого життя. В її живих, написаних з гумором і симпатією замальовках постає упізнаваний образ сусідньої нам держави. Книга перекладена російською мовою, у Росії читачі сприйняли її неоднозначно. Журналістка вважає, що в назві книги нема нічого образливого. У передмові вона пише, що як журналіст намагається розповісти про Росію якнайсправедливіше, але як людина – не може бути безпристрасною.

  Український читач може багато в чому  погодитись з Анною - Лєною Лаурен, з її думками про російську політику, про російську демократію, про День перемоги, про російські контрасти, бачити позитивні й негативні сторони  життя сучасної Росії. Наш погляд  є поглядом зі сторони, поглядом громадян іншої держави, що як і Фінляндія багато років була під чоботом Російської імперії.

  Упорядник і засновник «Приватної колекції» Василь Габор створив цю книжкову серію як видавничий проект сучасної модерної літератури. Йому вдалося об’єднати в ній кращі зразки сучасної вітчизняної та світової прози, поезії, есеїстики. Перекладач Наталія Іваничук зробила вдалий переклад  зі шведської і тепер, прочитавши цю книгу, український читач має змогу краще зрозуміти тих росіян, у яких «щось негаразд з головою».

  Лаурен, А. – Л. У них щось негаразд з головою, у тих росіян… [Текст]: есеї / А. – Л. Лаурен; пер. зі швед. Н. Іванчук. – Львів: Піраміда, 2011. – 128 с.

З НОВИМ 2014 РОКОМ!

СВЯТКОВА ЗИМА

  Коли в повітрі пахне мандаринками, з неба м’яко сиплються зірки – сніжинки, віконні шибки вкриваються дивовижними розписами, міські вулиці засвічуються кольоровими гірляндами, з теле – і радіоефіру періодично лунають привітання та новорічні пісні, а люди метушливо поспішають запастись подарунками, раптом усвідомлюєш, що прийшла зима – чи не найказковіша пора року, яка тішить нас святковими приготуваннями, розвагами на свіжому повітрі, зустрічами з друзями та неповторною атмосферою очікування дива.

  Це пора, коли світ стає добрішим, адже люди частіше виявляють свою любов та увагу до близьких, діляться радістю і просто веселяться. Діти і дорослі з нетерпінням чекають у гості Святого Миколая (дехто навіть стає його помічником), вкотре згадують мрії і загадують потаємні бажання у новорічну ніч, дружно збираються за святковим родинним столом у Святвечір, щиро вітають один одного на Різдво та прославляють Боже дитятко колядами.

  А які ж веселощі та святкування без пісень? Гадаємо, таке видання буде доречним довгими зимовими вечорами у теплому дружньому товаристві. 

  В передчутті Різдва [Текст]: колядки, щедрівки та інші зимові пісні з акордами. – Львів: Студентське братство ЛНУ ім. І. Франка, 2012. – 112 с.

ЗА ГОЛОСОМ СЕРЦЯ

«Коли істота з підземних світів вперше дізнається, що є світло, вона починає розуміти, що ж насправді означає прожити все життя в темряві.»

  Демон із пекельних планет, спостерігаючи за земним життям, побачив незвичайну дівчину, що запалила світло в його душі, тим самим перевернувши все його існування. Молодий закоханий відмовляється від усіх благ і переваг свого становища у демонічному світі та відправляється на Землю, слухаючи голос серця.

  «Остання любов Асури Махараджа» - нова книга Любка Дереша про любов, пошуки істини і про те, як важливо вірити не зважаючи ні на що. Вірити і йти.

  Дереш, Л. Остання любов Асури Махараджа [Текст]: роман/ Любко Дереш. - К.: Нора - Друк, 2013. - 226 с.

МАКС КІДРУК У ЧЕРВОНОГРАДІ

  Книгу Макса Кідрука «Твердиня» придбала ще на Міжнародному книжковому «Форумі видавців у Львові» і, звичайно ж, з автографом автора. А от потрапити на презентацію роману мені тоді так і не вдалося. Тож коли побачила у анонсі місто Червоноград була просто в захваті. Презентація відбулась  6 листопада у сесійній залі  Червоноградської міської ради. Максим неймовірно захоплююче розповів про свої мандрівки, історію написання «Твердині», історію написання технотрилера «Бот» а також про новий роман «Жорстоке небо». Після презентації у мене залишилась купа позитивних вражень. Спасибі Максу за неймовірно захоплюючу розповідь!

  P.S: «Твердиня» - роман з інтригуючим сюжетом, що тримає у напрузі від першої до останньої сторінки, а їх у романі 581. З нетерпінням чекатиму нової  книги Макса Кідрука «Жорстоке небо».

Фоторепортаж: Ірина Покотило

КНИГА – 8 ДИВО СВІТУ

  Справжньою знахідкою для літературних гурманів є твір Максима Кідрука « Подорож на Пуп Землі». Аавтор, відмовившись від впорядкованого аспірантського буття, прямує на край Землі – острів Пасхи ( і є, до речі, першим українцем, який там побував).
  Твір щедрий на емоції, іронічний гумор. Відчуття щасливого неспокою під час цікавих пригод автора та його вірного друга і однодумця Яна передаються і нам, читачам. До речі, збираючи гроші на авіаквитки, Максим запровадив схему трьохразового харчування: понеділок – середа – п’ятниця.

  Деяке співзвуччя знаходимо з творами  Джеральда Даррелла та Тура Хейєрдала, адже в книзі Максима Кідрука також актуальними є екологічні проблеми людства.

Твір написаний легко, цікаво, у форматі «3 – Д», тобто від першої до останньої сторінки складається враження , що і ти мандруєш по нашій матінці – Планеті разом з цими вірними друзями.

  Андрій Ворон з роману Мирослава Дочинця сказав мудрі слова: «100% мого часу належить мені. І ніхто , якщо я не захочу, не відбере і не вкраде його – ні телевізор, ні горілка, ні пусті теревені. Це те, що справді моє». Поміркуйте, скільки процентів свого часу Ви присвячуєте читанню.

  Читаймо, бо ми цього варті!

  Кідрук, М. Подорож на Пуп Землі. У 2-х т. [Текст]/ М. Кідрук. – К.: Нора – Друк, 2010. – (Мандри).

Н. С. Кононова, читач бібліотеки №3 м. Червонограда

ІНТЕРВ'Ю З АВТОРОМ

  Олексій Волков «Мертві квіти»

  Для читачів Червоноградської бібліотеки:

  «Я, Олексій Волков, письменник – детективіст, представляю книжку «Мертві квіти». Книга являє собою детектив в класичному варіанті, який, як люблю казати жартома, без зайвої крові і любові, виключно детектив. 

Приємного прочитання!»

Інтерв'ю

  Тимур Литовченко «Орлі, син Орлика»

  «Рекомендую прочитати книгу Тимура Литовченка «Орлі, син Орлика», яка отримала ІІ премію на «Коронації слова». Вона розповідає нам про сина Пилипа Орлика, Григора Орлика, який весь час болів за Україну, але, на жаль, можливо через брак коштів, він не зміг вчасно допомогти.»

Інтерв'ю

  Міла Іванцова «Живі книги»

  «Як сказали на заході «Коронація слова», що мої книги є дотичні. Люди, які читають мої книги, їм стає краще, а не гірше. Я вважаю, що автор є відповідальним перед читачем. Остання книга розповідає про героїню – жертву самотнього життя. Власне по ходу книги вона зустрічає багато історій, які показують, що її проблема ще не найважча в житті і варто жити будь – коли, в будь – якому випадку і вихід є завжди.»

Інтерв'ю

  Олекса Різників «Бран»

  «Книжка «Бран» - містерія. Я написав цю поему у 2000 році. Після того, як вийшов з табору, пройшло 20 років. Сам я сиджу в камері і мені являються мої сутники. Сутники – ті, з яких складається моя особистість: є поет, є комуняка, є націоналіст, є такий, що стрілятиме всіх за Україну, є такий гарний чоловік, що навіть муху не образить і кожен мені каже: «Я твоя суть, Олексо, чого ти слухаєш тих, других, вони дурні.» Я, як вчений, всі знають, що один тягне в один бік а другий - в інший. Я є їхня рівновага. І я йду туди, куди більшість моїх сутників тягне мене.

  Бран – неволя. Я сиджу у брані – в камері, і ці сутники. Один начальник викликає мене і каже: «Олексо, приставай до нашого берега, починай з нами працювати, вийде твоя книжка». А я йому кажу: «Я не можу», і мені дають п’ять з половиною років. «Вийде книжка, поїдеш за кордон, поступиш у спілку», а я, дурний, а може розумний – відмовився.

Я живу, дишу тим же повітрям…

Я крокую землею і свідомий того,

Як багато зробить і продовжить, і витримать

Маю я, щоб цвіло все кругом.

Інтерв'ю

Автор інтерв'ю: Ольга Полько.