Читаючи психологічні трилери, завжди ловлю себе на думці: що більше вражає - сама історія чи атмосфера, яку створює автор? У випадку з романом Рейчел Раян «Хтось, кому довіряєш» відповідь очевидна: і те, й інше. З перших сторінок книга занурює у світ сімейних таємниць і підозр. Тут немає швидких погонь чи кривавих сцен - напруга будується на психології. Атмосфера в романі поступово згущується, і ти починаєш сумніватися у кожному персонажі. Авторка дуже влучно показує, наскільки хиткою може бути довіра навіть між найближчими людьми. Головна героїня - жінка, яка, здавалося б, живе звичайним життям: сім’я, дім, сусіди. Але в якийсь момент знайомий світ починає тріщати. Сумніви, плітки, недомовки - все це перетворюється на пастку. І найстрашніше те, що небезпека підкрадається не ззовні, а зсередини, від тих, кого вважаєш «своїми». Емі намагається захистити свою сім’ю, щоразу потрапляє у вир підозр, пліток і власних страхів. Читаючи, постійно ловиш себе на думці: а що якби я була на місці героїні? Кому довіряти? Тоді сторінки перегортаються самі собою, бо хочеться швидше дізнатися правду. Цей роман ще є й нагадуванням: ми ніколи не можемо бути на сто відсотків впевненими в інших людях. Навіть у тих, хто поруч щодня.
Алла Лозинська, користувач ШПБ
Немає коментарів:
Дописати коментар