Часом Книга засинала, і вітер роздував її лагідно, ніби
столисткову троянду - вона розгорталася пелюстина по пелюстині, повіка за
повікою, всі сліпі, оксамитові й заспані, криючи у своїй серцевині, на самому
денці, лазурову зіницю, павину суть, галасливе гніздо колібрі.
Бруно Шульц "Санаторій під Клепсидрою"
Немає користі від непрочитаної книги, що лежить на полиці,
припавши порохом, але серед її сторінок можна знайти те, чого давно прагнемо.
Бруно Ферреро
Немає коментарів:
Дописати коментар