02.02.17

"КУПАЛЬНИЦЯ"

 Читачі нашої бібліотеки мають гарну звичку писати відгуки про прочитані книги. Тож сьогодні маємо відгук від пані Лариси Дробик про книгу "Купальниця" Галини Вдовиченко.
  "Я з задоволенням прочитала книжку Галини Вдовиченко «Купальниця». Книга цікава і тримає читача в напруженні від початку і до кінця. Твір змістовний і глибокий.
  Особисто мене зацікавила головна героїня роману Кароліна: талановита від природи, працьовита, вміє долати труднощі, добивається успіхів. Вона нещаслива в особистому житті, зате знаменита. Це красива, добра, цілеспрямована і сильна людина. Їй нелегко було в житті, але вона ставить перед собою мету і добивається її. Проста українська дівчина успішна в житті, вона допомагає людям, лише собі не може допомогти, особливо в коханні.
  Напружує психологічна гострота, заставляє читача переживати разом з героїнею.
Галина Вдовиченко вміло розкриває її внутрішній світ. Твір художньо досконалий, ми відчуваємо ясність у висловлюванні думок. Дуже вдалою є назва книга. Я співставила назву квітки з героїнею, в них обох є щось спільне і таємниче…"

05.01.17

РІЗДВО У ЛЬВОВІ

 
Львів – у передчутті зимових свят – стає схожим на велику вертепну скриньку, на нижньому поверсі якої метушаться люди, прикрашають вітрини, розкладають у ярмаркових ятках усілякий барвистий крам, чепурять міську ялинку, ставлять велику різдвяну шопку. А на горішньому поверсі, десь понад львівськими дахами, на небі, ангели прибирають небесну оселю, збивають подушки і пухові перини – і з неба летить дрібний іскристий сніг. М’яко застеляє площу Ринок, замітає вулиці Руську і Вірменську, Староєврейську і Ставропігійську. Ця книжка стане вам подарунком – і красивим, і корисним. І щоразу, як ви розгортатимете її, поринатимете у солодкі спогади про  місто Львів і незабутнє Різдво у Львові. 





А ще ви знайдете в цій книзі Рецепти страв на Святу вечерю від Дарії Цвек. 
І як же без колядок у книжці про Різдвяний Львів.

31.12.16

ВІТАЄМО!


СМАЧНА ЛІТЕРАТУРНА ЗУСТРІЧ

  Цей рік був багатий на нові знайомста, хорошу співпрацю, спілкування з цікавими людьми і завершився він якнайкраще, розмовою з чарівними авторками Дарою Корній і Любов Долик, яка була наповнена містичними та новорічно - різдвяно смачними історіями та приправлена поетично - романтичною атмосферою.
Тож сподіваємось, у Новому році буде ще більше зустрічей, розмов, проектів і натхнення та можливості аби все зреалізувати! 






25.10.16

"ПОВЕРНУТИСЯ ДОЩЕМ"

Дочитала книгу Золотого письменника України Світлани Талан «Повернутися дощем», яка є продовженням «Оголеного нерва». Якщо б я сказала, що смакувала книгою, то це не правда. Я «хворіла» книгою, якщо так можна сказати. Ще в юні роки любила читати книги про війну, любила разом з героями йти в розвідку. Навіть в шкільні роки грала роль полоненої з невеличкого уривка. Але ця книга зовсім відрізняється і зовсім по іншому сприймається. Читаючи її (не ковтаючи) я пережила цю війну серцем. Цій книзі віриш сповна, хоч вона і художня, не так як нашим телевізійним новинам. Боляче стає на душі від того, що багато людей до сьогоднішнього дня не розуміють, що в Україні триває війна. В нашому донбаському краї бойовики та окупанти вбивають людей за любов до рідної землі. А в цей час ще так багато нещирості і байдужості в інших людей. 
«Якщо опустити крила, то їх можуть зламати вітри долі» - такі правильні слова з книги Світлани Талан. Якщо б наші захисники там, біля Іловайська «опустили крила», що було б? Про їх героїзм, вихід з цього «котла смерті», їх поневіряння і віру в перемогу добра і справедливості в книзі багато описано. І головна героїня Настя, переживши полон, перехворівши зраду і смерть рідної дочки не зламалася також. Її принциповість, патріотизм, чесність, сміливість і відвертість є прикладом для наслідування.
В книзі не тільки війна, кров, зрада. Тут живе любов і дружба, вірність і кохання, доброзичливість і сердечність. 
Читаючи книгу розумієш, що в жодному разі не можна опускати руки і нарікати на долю, а потрібно намагатись поборотися за зміни в своєму житті, в державі і допомагати іншим це робити.
«Якби ще можна було засипати бруд у душах деяких людей». Такими словами закінчується книга Світлани Талан. Зрада , нещирість, ненависть, злоба ще панують в цьому світі і в Україні також, нажаль. 
Велика вдячність Світлані Талан за цю та інші її книги, які спонукають людину до роздумів, до того, щоб усвідомити і переконатись, що «якщо людина відчуває біль – вона жива, а якщо вона має змогу відчувати ще й біль інших – вона людина». Слова правди і не заперечиш цьому.

Марія Лукіян